Поет-шістдесятник

(до 85-річчя від дня народження українського поета, гумориста Володимира Морданя)

Мордань Володимир Григорович – поет і гуморист.

Народився 15 січня 1937 року в селі Новосельське Лебединського (тепер Сумського) району Сумської області.

«Від Чумацького Воза колесо

Покотилося, загуло.

На тугому пшеничному колосі

Спочиває моє село…»

Дошкільні літа випали хлопцеві нелегкі – переддень війни та воєнне лихоліття.

А от у рік Перемоги посміхнулося і йому щастя – переступив поріг школи в сусідньому селі.

Закінчивши Василівську семирічку, Володимир Мордань вступив

до Лебединського педагогічного училища ім. А. С. Макаренка.

З 1956 по 1961 рік навчався на факультеті мови, літератури і співів Ніжинського педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя.

В студентські роки починає друкувати свої вірші в газетах, журналах та молодіжних альманахах.

Після закінчення інституту молодий поет працює в газеті «Радянська освіта», в журналах «Україна» та «Ранок», потім у видавництві «Музична Україна».

1962 року побачила світ перша поетична книжка Володимира Морданя «Задесення моє».

«… Ніч розбурхала зоряний кратер.

І будинки у небо встають. Я по місту іду.

Знаю, знову не спатиму, –

Журавлі в Задесення пливуть…»

Любов до рідної природи, а також фах педагога спонукали Володимира Морданя писати твори для дітей на сторінках журналів «Малятко» та «Барвінок».

Згодом виходить перша книжка дітей «Сонячний ранок».

Потім були «Де весняночки кують», «Літо починається», «Коваль нот» – казка, яка була покладена на ноти.

Окремі твори Володимира Григоровича перекладені білоруською, молдавською, російською, татарською та іншими мовами.

Цікавий, самобутній поет, який упродовж усього свого творчого шляху прагнув говорити про пережите й відчуте.

«…Прадавній степ! Ти не минуле.

Ти єсть такий, як і колись.

На буйних грудях не заснули,

а дивно так переплелись

епохи, трави і звірята,

легенди давні, наша суть…»

Володимир Григорович є автором таких збірок як: “Задесення моє”, “Ритми”, “Листопад”, “День”, “Дерев зелені біоструми”, “Лебедин”, “Верес”, “Калиновий вогонь” (збірка вокальних творів), “На рушнику зорі”, “Осінні жовті письмена”, “Тріолети”, “Жива вода»; збірки гумору та сатири “Це Європі далеко до нас”.

1982 року поета нагороджено медаллю  «У пам’ять 1500-річчя Києва». Володимир Григорович Мордань – лауреат літературної премії імені Олександра Олеся (2003) та літературної премії імені Ярослава Дорошенка.

2005 року додалася до відзнак Почесна грамота Верховної Ради України.

Помер Володимир Мордань 5 лютого 2017 року.

Реклама