ДМИТРО ІВАНОВИЧ СУХАНОВ: ПІДПРИЄМЕЦЬ І ДОБРОЧИНЕЦЬ

 

Дмитро Іванович Суханов (купець І гільдії, міський голова, почесний громадянин м.Суми) народився 10 жовтня 1825 в містечку Обояні на Курщині. До Сум Дмитро Суханов переїхав в 50-х роках XIX століття.

1 жовтня 1851 р. Дмитро Іванович одружився на дочці купця з міста Тім, Курської губернії – Марії Михайлівні Смирновій. Нажаль, власних дітей у подружжя не було, тому вони удочерили дівчинку Параску, а ще через кілька років усиновили свого племінника Миколу, який в майбутньому і продовжить справу свого батька.

Суханов був першим компаньйоном Івана Харитоненка, разом вони кілька років займалися торгівлею, але до середини 50-х рр. розділилися: Харитоненко зайнявся торгівлею цукром, а Дмитро Суханов залишив за собою бакалійну торгівлю. Не зважаючи на розподіл бізнесу компаньйони продовжували товаришувати довгі роки

Окрім іншого, купець-благодійник пожертвував 25 тис. рублів притулку ім. Харитоненка для видачі вихідної допомоги дівчатам, що закінчують виховання і 10 тис. рублів на користь Сумської міської богодільні. Також, саме за кошти Дмитра Суханова була упорядкована міська пожежна частина, розташована на розі Петропавлівської і Думської вулиць (нині провулок Академічний). Аж до 1980-х років цей будинок, був акцентований пожежною каланчею (каланча – висока спостережна башта на будинку пожежної команди) і пристосований для потреб Міської думи та Окружного суду. На його місці в 2002 році був зведений Головний корпус Української академії банківської справи.

У 1860 р. міська влада на чолі з Сухановим профінансували відкриття сумської публічної бібліотеки. Варто сказати, що право відвідувати заклад отримали усі жителі Сумського повіту без виключення.

Дмитро Іванович раніше за Харитоненка відкрив названий Парафіївським притулок для сиріт, який існував до 1907 року. Після смерті доброчинця притулком опікувався його племінник Микола.

Доброчинність його не була показною, хоча для нашого міста він зробив дуже багато.

У 1869 році в Сумах на ці кошти І. Г. Харитоненко збудував Павлівський цукрорафінадний завод (названий в честь єдиного сина Павла). А Дмитро Іванович Суханов, на схилі літ; на свій кошт збудував прекрасну споруду в центрі міста — Спасо-Преображенський собор. Близько десяти років, з 1882 по 1892 рік, велось будівництво цього храму. Особливо вражали тодішніх сумчаи скульптури апостолів на дзвіниці та на верхньому периметрі собору.

На жаль, Д. І. Суханов не дожив до того дня, коли споруду було завершено. Він помер у грудні 1890 року. Храм добудував, згідно із заповітом Дмитра Івановича, його племінник – Микола Олексійович Суханов. Освятили новго архітектурного красеня у листопаді 1892 року.

Спасо-Преображенський собор має примітну особливість: у ньому не два, а три вівтарі, причому третій названо на честь святого Димитрія Солунського, покровителя Дмитра Суханова.

У середині минулого століття Суханов придбав маєток Кондратьєва в Низах, де згодом побудував цукровий завод. Тут теж коштом Суханова виросла лікарня для робітників, у якій заснували своєрідний страховий фонд. Завдяки цьому тут мали право лікуватися не лише робітники, а й їхні родини.

Та вдячні прихожани зберегли на віки добру пам’ять і висловили глибоку шану Дмитру Суханову. Зліва, при вході до храму, понині зберігаються слова цієї подяки. А на центральному цвинтарі Сум, поруч із церквою святих апостолів Петра і Павла, на місці поховання Д. І. Суханова, стоїть відлита в бронзі велична фігура Христа. Нижче,

на камені, дата народження і смерті Дмитра Івановича. І надпис: «Вічна йому пам’ять».

А неподалік, на місці поховання племінника — Миколи Олексійовича Суханова, теж відлита в бронзі на весь зріст, фігура біблейського Христа з підлітками. Скульптури вражають своєю виразністю та художньою завершеністю.

Вдячні земляки також пам’ятають про добрі справи Суханових для нашого рідного міста. У Спасо-Преображенському соборі Сум, на стіні церковного притвору монтована пам’ятна мармурова дошка: «Храм цей відновлений в 1892 р. на кошти потомственого почесного громадянина комерції радника і кавалера Димитрія Івановича Суханова. Вдячне міське товариство. 23 березня 1895 р.».