Володимир Петрович Куц

 

(7 лютого1927-16 серпня 1975)

90 років від дня народження

Володимир Петрович Куц – видатний спортсмен, легкоатлет, заслужений майстер спорту, заслужений тренер, двократний олімпійський чемпіон (1956), чемпіон Європи (1954) і СРСР (1953- 1957). Світовий рекордсмен, нагороджений     орденом Леніна.

Народився у с. Олексине Тростянецького району. Батьки Володі працювали на цукровому заводі ім. Я.Г.Півненка в Тростянці. В Олексиному “, була тільки початкова школа, тому, починаючи з 5 класу, хлопцю довелося ходити в сусіднє село Білку. Як і всі пінські діти, Володя рано залучився до нелегкої сільської праці.

У лютому 1943 року (в 16 років) Володя разом з товаришем утік на фронт. Був там зв’язковим у штабі полку. Довелося з донесеннями пробиратися під кулями, ходити в атаки.

Вік свій Володя старанно приховував, але командир полку бачив, що зв’язків ще зовсім хлопчик і пожалів його. Невдовзі забезпечений харчами, грішми і документами Володя на попутках їхав на Урал її артилерійське училище. Але в Курську він потрапив під сильне бомбардування і втратив документи на провіант. Довелося добиратися додому, де його давно вважали загиблим. Працював в колгоспі, навесні і влітку 1944 р. робив на тракторі, а в жовтні його призвали в армію і направили до снайперської школи в Пирятін (Полтавська обл.). Все у Володі виходило гаразд, а ось крос на І км, що був обов’язковим для одержання значка •ГТО йому ніяк не давався. Він міг пробігти в кілька разів більше, але в часову норму не вкладався. Почав тренуватися і таки домігся свого.

Восени 1945 р. Володя став служити на Балтійському флоті артилеристом в гарнізоні на невеликому острові. Там фізпідготовці приділялася належна увага, він брав участь у проведенні кросів і мав успіх, його стали посилати на всі відповідальні змагання з бігу. Не маючи тренера, Володимир з кожним роком поліпшував свої результати. Лише навесні 1951 року Куцу пощастило зустрітися з відомим тренером Леонідом Хоменковим, який спеціально для нього склав план тренувань. Після цього ще в ряді змагань Куц показав хороші результати.

В 1953 році він завоював дві срібні медалі на IV фестивалі молоді в Бухаресті (Румунія), дві золоті – на першості країни і встановив всесоюзний рекорд під. кінець сезону. Ім’я його стає відомим.

В 1954 році спортсмен встановив світовий рекорд на чемпіонаті Європи в Берні (Швейцарія). Після чого стає одним з претендентів на XVI Олімпійські ігри, що мали відбутися в 1956 році в Мельбурні (Австралія).

Олімпійські ігри почалися 22 листопада 1956 року. Перший виступ Куца на Олімпіаді (забіг на 10 км) відбувся 23 листопада. В забігу брали участь14 спортсменів. Основними суперниками були двоє: Володимир Куц і англієць Гордон Пірі. Більшість спеціалістів прогнозували перемогу Пірі, котрий незадовго до Олімпіади на дистанції 5 км не тільки переміг Куца, а й відіграв у нього світовий рекорд.

Але на Олімпіаді Куц пробіг 10 км за рекордний час. Пірі прийшов тільки восьмим. Перемога на «десятці» обійшлася Куцові дорого і потрібен був час. щоб організм відновився, але 28 листопада Куц мав брати участь в наступному забігові (5км). Куц вирішив відмовитися, і команда його підтримала, але чиновник із Спорткомітету заявив: «Ти мусиш бігти, тому що це потрібно не тобі, а Батьківщині!». Окрім того, чиновник пообіцяв Куцу в разі перемоги генеральську пенсію.

І він не тільки взяв участь у забігові, а й вдруге став олімпійським чемпіоном, встановивши ще один олімпійський рекорд: Куц став героєм XVI-Ї Олімпіади. Це була вершина його спортивної кар’єри.

Майже рік він відновлював своє здоров’я. У лютому 1957 року лікарі прямо сказали: «Киньте біг, якщо думаєте жити». У жовтні в Римі Куц встановлює світовий рекорд у бігові на 5 тисяч метрів, побити який вдалося лише наступному поколінню стаєрів. Куца все частіше почало турбувати здоров’я.

І в 1959 році він завершує свої виступи, переключається на навчання, закінчує Ленінградський інститут фізкультури, стає тренером, підготував кількох видатних спортсменів.

У день смерті прославленого спортсмена – 16 серпня 1975 року в Ніцці (Франція) проходили великі міжнародні змагання, коли диктор повідомив глядачам, що в Москві у ПІЦІ 48 років помер олімпійський чемпіон Володимир Куц. Весь стадіон встав, щоб ушанувати пам’ять великого майстра.

Поховано Куца в Москві на Преображенському цвинтарі.

Ім’я видатного спортсмена не забуто. У Москві на її риторії ЦСКА встановлено бюст і пам’ятник Володимиру Куцу, його ім’ям названо футбольно-легкоатлетичний спортивний комплекс.

Не забутий В. Куц і на своїй батьківщині. На приміщенні Білківської школи, де він вчився, в 1983 р. встановлено меморіальну дошку, у Тростянці, на території місцевого стадіону, який носить ім’я В.Куца, – пам’ятник видатному бігуну (1985).

Щороку на Сумщині організовують легкоатлетичний крос пам’яті Володимира Куца.