Цікаві факти про Суми

• Павловський цукровий завод був найбільшим у Європі! Чому Павловський? Старший Харитоненко назвав його на честь сина Павла.
• Зараз складно уявити, але навпроти полотняної фабрики відразу за Харківським мостом на березі Псла був перший в Сумах парк. Називався він сад “Швейцарія” і був дуже красивим. 
• До революції на тому місці, де зараз Макдональдс, знаходився цирк.
• Міський парк ім. Кожедуба спочатку був публічним садом, який заснував зять Харитоненка – Лещинський (тому й називається та частина, з якою він починається, парк Лещинських). Через кілька років вхід в сад став платним – 5 копійок по вихідних. А в 1933 році (якраз в пік голодомору) парк придбав нинішній вигляд.

• Багато хто знає, що альтанка була побудована на місці, де бурили свердловину в пошуках нафти, але так і не знайшли. Але мало хто знає, що територія навколо альтанки була обгороджена металевим парканом, зайти туди можна було через ворота з боку Театральної площі.
• Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання раніше називалося Сумські машинобудівні майстерні. Заснував їх хто? Звичайно ж, Харитоненко для того, щоб робити обладнання для свого цукрового виробництва.
• Ви напевно будете здивовані, але на місці центрального універмагу, який побудували в 1965 році, стояв круглий павільйон, де продавали морозиво. Ось як він виглядав:

• Цікаво, чому в Сумах з’явився католицький костел на Троїцькій? Адже більшість жителів тут православні. А все тому, що в місті стало жити багато іноземців, особливо німців і поляків. Це були фахівці, яких запрошував Харитоненко працювати в Машинобудівні майстерні (тепер завод Фрунзе). Вони сповідували католицьку віру і потребували своєму храмі. Харитоненко їм побудував цей костел. Ці іноземці жили недалеко від заводу в районі Троїцької і там навіть була вулиця Німецька (на її місці зараз вул. Газети Правди).
• У лісі на Веретенівці є ставок. Він належав одному з місцевих поміщиків і використовувався для купання. Для зручності його дно було викладено дубом.
• Район Дуровщіна називається так, тому що в ньому жили поміщики Дурови. І озеро знаходилося на території їх маєтки. У цьому озері був плавучий острів, який тримався за дно корінням дерев, які на ньому росли. При Хрущові плавучий острів прибрали і помістили плавучий фонтан, який незабаром потонув.
• Сумське море (Косівщинське водосховище) було вирите Сумським хімкомбінатом (нині Сумихімпром) для своїх технічних потреб. Звідки в ньому вода? З річки Сумки, між іншим! Спочатку в ньому була дуже чиста вода за рахунок того, що в ній жили молюски. Вони й очищали воду. Потім в Сумському море стали розводити рибу і щоб її легше було виловлювати – опустили вдвічі рівень води. Через це загинули молюски, які чистили воду. З тих пір вода в Косівщинський водосховище не відрізняється чистотою. 
• Блакитні озера були вириті в 1960-х, щоб брати з них пісок при будівництві житлових мікрорайонів (9-12 мкрн). До цього там були болота. Та й Чешка теж була трохи менше (це взагалі залишок старого русла Псла). Її теж збільшили, забираючи звідти пісок для будівництва.
• Раз і назавжди запам’ятайте – Чешка не має ніякого відношення до письменника Чехова! Правильна назва: озеро Чеха. Від імені багатого поміщика Василя Чеха, який жив на березі цього озера. Між іншим, його особняк стояв на тому місці, де зараз гуртожитки СумДУ. 
• На місці полотняної фабрики до цього були громадські міські лазні. 
• Там, де зараз вулиця СКД, раніше протікала річка Швидка – одне з відгалужень Псла.
• Стадіон «Спартак» (на його місці зараз «Ювілейний») побудований в 1960-х і вміщував 13 тисяч людей.
• Взагалі, вулиці Соборна, Воскресенська і Покровська (Червона) площа – це колишня територія Сумської фортеці, з якої починався наше місто. Відразу за територією фортеці стояла Покровська церква. 

Золоті весла Олександра Шапаренка

Олександр Максимович Шапаренко народився 16 лютого 1945 року у селищі Степанівка на Сумщині. 

Закінчив Київський інститут фізкультури. Упродовж 15 років — капітан збірної СРСР з веслування. Тривалий час  тренував веслувальників в Іспанії  й очолював там спортивну школу. Був тренером збірної України з веслування.

1972 року, коли Олександр виборов друге олімпійське «золото», у країні Султанат Оман вийшла друком поштова марка, присвячена  рекордам сумчанина. Такої честі не було удостоєно жодного спортсмена-веслувальника. Марка стала філателістичною рідкістю, її високо цінують на світовому ринку.

У нього були дійсно золоті вес­ла. За час своєї кар’єри сумчанин виграв півсотні медалей різного гатунку в тому числі – 2 золоті; одну срібну олімпійську відзна­ку.

Автор двох книг: «Золоте весло капітана», «Золоті весла».

Лауреат премії «DELEOS» асоціації АМІGOS DEL DEPORTE (Іспанія, 1994 рік) та премії «За найкращий спортивний доробок» Асоціації спортивних журналістів Іспанії у 1996 році.

У 2007 році нагороджений медаллю Міжнародної федерації з веслування на байдарках і каное при Міжнародному олімпійському комітеті міста Лозанно за видатні спортивні досягнення у 2007 році.

Олександр Шапаренко входить у десятку кращих спортсменів України ХХ століття.  Він – почесний громадянин Сум.

 Рецепти успіху від Олександра Шапаренка

Учіться працювати без утоми, не лінуйтеся думати, постійно шукати, вивчати те. що приносить успіхи у спорті іншим.

Не замикайтеся в собі, не тамуйте свої образи і проблеми. Розвивайте у собі гарне честолюбство. Не любов до спортивних почестей, слави, а невгамовне прагнення рухатися вгору до вершин майстерносгі.

Якщо прагнете досягти світових висот, треба готуватися до того, що це стане вашим основним заняттям.