Парк ім. І.М. Кожедуба

Risunok10333333

Головний і найбільший парк у Сумах. Носить ім’я льотчикавинищувача тричі Героя Радянського Союзу Івана Микитовича Кожедуба.

Міський парк зобов’язаний своїм виникненням купцям Ліщинським, на землі яких він був розбитий. Спочатку вхід у парк був безкоштовним, але в 1913 році зробили його платним.

У Парку регулярно проходять виставки, фестивалі та інші культурні заходи. У сумчан за парком закріпилась народна назва «Дорослий», на противагу «Дитячому» парку «Казка» обабіч проспекту Шевченка.

Біля центрального входу до парку встановлені пам’ятний камінь з меморіальною дошкою і пам’ятник на честь Івана Кожедуба.

У південно-східній частині парку на березі Псла на природному півострівці розташований міськийпляж.

Також у парку розташовані численні атракціони, зокрема колесо огляду, орбіта; різноманітні дерев’яні скульптури; у теплу пору року тут працює танцювальний майданчик, де відбуваються різноманітні дискотеки.

Фактично у парку — власне між Парком і вулицею Гагаріна розташований один з найкращих у країністадіон «Ювілейний».

Окрасою парку лишаються його зелені насадження — понад 30 видів дерев і кущів.

Парк культури та відпочинку імені І.М. Кожедуба розкинувся на території, що включила один з перших сумських міських парків — парк Ліщинських, який було розбито в 1905 році.

Власне міський Парк культури та відпочинку в Сумах був заснований у 1933 році.

Парк культури та відпочинку імені І.М. Кожедуба був і лишається постійним місцем проведення свят, таких як Масляна, День Перемоги, День міста, День Незалежності тощо. У такі дні в парку повно відвідувачів, тут відбуваються різноманітні акції та народні гуляння. Але і в будні в парку досить багато людей, які прагнуть втекти від міської суєти.

Парк прикрашають прекрасні скульптури — образи літературних персонажів — «Три богатирі», веселий звіриний квартет із байки, велика голова Чорномора, а сам міський фестиваль«Чарівна квітка — місто Суми», що є вернісажем дерев’яної скульптури став постійним. Також у рамках святкувань з нагоди дня міста була відкрита паркова вхідна колонада.

Пам’ятний знак “Сумка”

882

Пам’ятний знак “Сумка”, що знаходиться на вулиці Воскресенській, біля мистецького центру “Собор”, що був відкритий 17 травня 2008 року.

Символічна кам’яна криниця, звідки ніби щойно витягли торбинку, наповнену золотими монетами, з якої стікає вода. За легендою 357 років тому таку сумку знайшли козаки-переселенці, відтоді вона стала символом та оберегом нашого міста. Розташований диво-колодязь на чорному камінні, яке викладено у формі імпровізованої географічної мапи Сумської області з позначеними на ній районними центрами. На місці розташування обласного центру, прямо на бруківці, здіймається біла арка над криницею, із якої щойно витягнули сумку.

Цей пам’ятний знак місто отримало від Сумського земляцтва в Києві, яке очолює сумчанин, голова Печерської РДА у м. Києві Сергій Сущенко.

Автор – скульптор, уродженець Сум, випускник Київської художньої академії Олексій Шевченко.

Арка – знак небесного сплетіння, безкінечності, сумка зі спадаючими краплинами води – джерело життя й достатку. Каміння – будівництво міста. На арці зображені два старіших сумських собори –Спасо-Преображенський собор та Воскресенська церква, збудовані з цього каміння.

Все ж разом – сумка зі спадаючими краплями води, що висить в арці, символізують народження нашого міста Суми.

Символічно, що новий оберіг міста “Сумка” досить затишно почувається поряд з Воскресенською церквою – першою кам’яною спорудою міста Суми.

Веретинівський парк

Veretinovskiy_park

Це унікальна і чудова еко-зона для відпочинку сумчан. Розташований він на північно-західній околиці міста. Площа парку становить близько 17 га. Заклали його ще в 1904 році, тому сьогодні тут можна побачити могутні столітні сосни і ялини, деякі з них не обхоплять і п’ять чоловік. Парк створено силами вчителя Федора Кутокова та його учнів. У центральній частині парку з тих часів зберігся яблуневий сад.

Але привабливий парк не тільки своєю флорою, люди з усього міста приїжджають сюди випити найчистішої (кажуть, навіть цілющої) води з місцевого джерела. З водойм у парку зустрінете невеликий ставок, «там лілії цвітуть», також тут протікає річечка Попадька, що впадає в Сумку.

Пам’ятник гусарину

991

На розі вулиці Соборної та провулку 9 Травня у Сумах можна насолодитися неповторним виглядом пам’ятника гусарину. Він присвячений офіцерам гусарських полків – Сумського і Охтирського. Скульптура відкрита 19 грудня 2011 року недалеко від будівлі, де на початку 19 століть проживали видатні гусари – Давидов, Кульнев, Раєвський. Автор пам’ятника – Богдан Луклян. Бронзова скульптура має деяку портретну схожість з Д.Давидовим.

Парк імені Олександра Івановича Асмолова

321_1_2

Неподалік від центру Сум, на вул. Троїцькій, знаходиться унікальний зелений куточок – Парк імені Олександра Івановича Асмолова, включений в заповідний фонд України.

Незважаючи на високий металевий паркан, який огороджує парк, і пропускний пункт у центрального входу, відвідати дендропарк можуть всі бажаючі, до 22.00.

На п’яти гектарах тут виростає більше тисячі дерев. Немов стражники біля входу вас зустрінуть незвичайні пірамідальні дуби. Але найекзотичніші представники флори в парку – це коркове і оцтове дерева. Також тут можна побачити катальпу – східне дерево з величезним листям.

Парк у Сумах з’явився ще наприкінці XIX ст. Розбив його керуючий, який працював у цукрозаводчика Харитоненка, Іван Асмолов. До сих пір у глибині парку стоїть його двоповерховий особняк, де нині розташований Сумський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення (ЛСУ).

Пам’ятник Тарасу Шевченку

884

Пам’ятник Тарасу Шевченку встановлений на вулиці Соборна, автор пам’ятника скульптор Я.Д. Красножон, архітектор  Н. Махонько (кінець 50-х років).

Перший пам’ятник Т.Г.Шевченку встановили в сквері в кінці 20-х років (скульптор Іван Кавалерідзе). Поет був зображений сидячим. Скульптура складалася із геометричних форм, обмежених прямими площинами, також оброблений “кубами”.

Тільки голова скульптури зберегла реалістичну форму і портретну схожість. Пам’ятник був виконаний в бетоні і не зберігся.

Новий пам’ятник являє собою ступінчастий чотирьохметровий постамент з граніту, на якому встановлена бронзова скульптура Т.Г.Шевченка. Поет зображений в повний зріст, в накинутому на плечі пальто, з непокритою головою. Скульптура передає не тільки внутрішню схожість, але і душевний стан великого народного поета.

Фігура Т.Шевченка заглиблена у роздуми, охоплена думою, ніби прагне осмислити глибинне, широке, значне. Розкриттю саме цієї замисленості Шевченка підпорядковані уповільнений крок, стриманість руху, зовні спокійна поза. Вміло знайдені художні деталі пам’ятника – твердість постави поета, що передає міць зв’язку Кобзаря з рідною землею, книга в руках, як вираження того, що головною справою поета було його слово.

Вольове обличчя й проникливі допитливі очі, здається, викликають на щиру й відверту розмову.

Дитячий парк «Казка»

Skazka

Дитячий парк «Казка» був відкритий у 1985 році на честь 40-річчя Перемоги. Він знаходиться в центрі міста між річками Псел та Сумкою вздовж проспекту ім. Т.Г. Шевченка.

Будівництво парку було генеральною задумкою Михайла Лушпи. Відкриття парку було справжнім святом. Мешканці міста отримали свою власну міську «Казку» – із старовинними фортецями, дерев’яними підвісними мостами, прозорими озерами, казковими персонажами, втіленими в скульптури. Тут побудовано багато дитячих драбинок, майданчиків, навіть проріз, пройшовши який, можна потрапити на дах замку. Навколо замків стоять гармати і містки. Парк облаштований гойдалками різних конструкцій, фонтанами, клумбами з розкішними квітами та хитромудрими атракціонами – «Орбітою», «Веселими гірками», «Сонечком», «Юнгою», «Дзвіночком».

Працює в парку й «майданчик розваг для малюків» з батутами, електромобілями та водяними атракціонами. На алеях парку розмістилися герої улюблених казок: Іван-царевич зі своєю Царівною-жабою, Курка-Ряба з яйцем, Доктор Айболит, оточений звірами. солодкоголосий гусляр Садко, веселий Ємеля на печі, зовсім не страшна баба Яга, Мауглі з чорною пантерою Багірою. На вході відвідувачів зустрічає величезна механічна модель Кота в чоботях, яка раніше розкланювалася гостям. У центрі парку височить фонтан. Також у парку є спортивний комплекс і великий трав’яний стадіон, де проходять тренування та ігри хокейного клубу “Сумчанка”.

Останнім часом відкрилися нові атракціони: «Автодром» та «Джамп».

Кожен, хто потрапить в парк, має можливість відчути себе справжнім альпіністом, скалолазом, шукачем пригод у диких джунглях, ну або просто дуже спритною людиною.

Мотузковий парк «Халабуда» дає можливість отримати море емоцій і позитивно провести час у колі сім’ї та друзів. Знаходиться недалеко від атракціону Орбіта.

Дмитро Білоус

Risunok211

24 квітня 2015 року виповнилося 95 років від дня народження визначного українського поета, лауреата національної премії ім. Т.Г. Шевченка, літературних премій ім. Л.Українки, О. Пчілки та М.Рильського, нашого земляка Дмитра Григоровича Білоуса.

Народився Д. Білоус у селі Курмани на Сумщині. Він був десятою дитиною, а всіх їх у батька було одинадцятеро. Мати Дмитра була жінкою великої доброти, лагідної вдачі. Вона ніколи не підвищувала на дітей голос. А коли посилала когось із хлопців до колодязя, просила: «Принеси, спасибі тобі, синку, відерце води». І оце «спасибі тобі» за ще не виконану роботу чудодійно впливало на дітей: не було такого випадку, щоб хтось не послухався. Батько – сільський мудрець, книжник, порадник і заступник односельців, які обрали його народним суддею. У сім’ї шанували слово, книжки в домі оточували Дмитрика з раннього дитинства.

Хлопчиком приїхав Дмитрик до Харкова, де він працював і вчився в дитячій трудовій комуні. Тут народився перший його вірш «Весняні акорди». Він вступає на давно омріяний філологічний факультет Харківського університету. Його однокурсниками були Олесь Гончар та Григорій Тютюнник. Війна перервала навчання, і Дмитро йде в складі студентського батальйону на фронт. У перших оборонних боях на Київщині у серпні 1941 року був тяжко поранений. Минуло більше року лікування в госпіталях, і молодий боєць знову стає до лав армії у 1943 р. тепер уже в складі української редакції радіомовлення для партизанів України .

Незабаром, 1948 року, відбувся його літературний дебют як поета – вийшла в світ збірка гумористичних та сатиричних віршів «Осколочним».

Ще одна дуже яскрава грань таланту Дмитра Білоуса — перекладацтво.

У його творах, де немає надокучливих настанов, кожен неодмінно знаходить щось нове й цінне для себе. А переконатися в цьому можна прочитавши книжки «Пташині голоси», «Упертий Гриць», «Про чотириногих, рогатих і безрогих», «Лікарня в зоопарку», «Турботливі друзі», «Сад на Лисій горі», «Веселий Кут», «Гриць Гачок».

В історії малої батьківщини, як сонце в краплині роси, відбивається історія великої батьківщини. Книжка Дмитра Білоуса «Ромен хіба не родич Рима?» – про рідний край, корінь роду, красу назв міст і сіл, їхню праглибину. В поетичній формі цікаво, а то і дотепно, автор розкриває нам назви сел, річок, на яких вони стоять, вулиць і кутків, урочищ.

Секрет популярності творів Д. Білоуса дуже простий, він – у дивовижній винахідливості, вигадливості й майстерності автора, у його вмінні говорити з читачем про серйозні речі невимушено й дохідливо.

13 жовтня 2004 року на 85 році життя полинув сивим журавлем понад своєю рідною Сулою у вічність знаний, шанований, неперевершений Дмитро Білоус.

Пам’ятник цукру-рафінаду

557

Одним з найбільш незвичайних пам’яток міста Суми є пам’ятник цукру-рафінаду, розташований на Покровській площі навпроти пам’ятника І.Харитоненка. Пам’ятник цукру-рафінаду був відкритий до 355-річної річниці Сум в пам’ять про колишню цукрову славу міста: за період 1860-1886 рр. Виробництво цукру зросло в двадцять разів, а Сумський рафінадний завод на той час був одним з найбільших в країні. У ті часи цукор почали пресувати в невеликі кубики.

Для тих, хто бажає сфотографуватися з пам’яткою, на величезний рафінадний куб з відсутніми шматочками цукру можна піднятися по кам’яних кубикам.

Привокзальна площа

200701262259180.2

За минулі десятиріччя дуже змінилась. На місті старих бу­дівель виросли споруди поштампу, вокзалу, адміністративні будівлі Сумського відділу Південної залізниці, в сквері установлено монумент “Героям Сумщини”, з’явилась нова споруда – готель СМПО ім. Фрунзе, НДІ, завершують ансамбль площі будівлі адміністративного корпусу “Насосенергомашу”. Привокзальна площа сформувалась в 70-ті роки і забудована будівлями простих індустріальних форм.