За минулі десятиріччя дуже змінилась. На місті старих будівель виросли споруди поштампу, вокзалу, адміністративні будівлі Сумського відділу Південної залізниці, в сквері установлено монумент “Героям Сумщини”, з’явилась нова споруда – готель СМПО ім. Фрунзе, НДІ, завершують ансамбль площі будівлі адміністративного корпусу “Насосенергомашу”. Привокзальна площа сформувалась в 70-ті роки і забудована будівлями простих індустріальних форм.
Створена на місці жилого кварталу. З півночі обмежена Покровською площею, з заходу – вул. Кондрат’єва (Кірова), з півдня – Першотравневою, зі сходу – короткою вулицею Гагаріна.
Квартал був зайнятий по периметру переважно одноповерховими житловими будинками. Із старої забудови залишилось три цікавих споруди. Це колишній банк (зараз тут художній музей), будинок на протилежному розі вул. Кондрат’єва, де зараз розміщений краєзнавчий музей, і останній будинок, де розміщено управління архітектури . Нова площа зв’язала історичний центр з парком культури га відпочинку над Пслом. Архітектура її вражає великим масштабом. Південну частину площі, що прилягає до вулиці Першотравневої, займає масивна будова театру, перед яким з боку Червоної площі створено сквер з газонами, квітниками, декоративними деревами. Тут домінує система фонтанів з затишними куточками відпочинку. З західного боку площі будинки, звернені фасадами на Псел. Вони огортають площу і разом з театром створюють закінчений ансамбль. Зі сходу площа відкрита на міський парк ім. М. Кожедуба.
Відразу за Соборною вулицею знаходиться , названа так на честь церкви, що стояла там до 1930 року. Проти Покровського храму, біля початку міського скверу височив пам’ятник Н.Г. Харитоненку, згодом його замінив пам’ятник Леніну, зараз пам’ятник Харитоненку повернуто на своє місце. Автором його був відомий скульптор Опєкушин.
Серед садових паркових споруд цікаве місце належить споруді, що займає центр скверу – це сумська Альтанка, її силует чітко вимальовується, а мистецька різьба по дереву надає їй особливої ошатності і легкості. Альтанка являє собою одну з варіацій псевдоросійського стилю XIX ст. В плані це восьмигранний відкритий павільйон заввишки до 10 м, що завершується куполом.
Дерев’яна частина споруди поставлена на високий цегляний рустований цоколь з масивним ганком з південного боку. Карнизи і арки декоровані різьбленими прикрасами в дусі дерев’яного народного зодчества допетровської Русі. Центральна, частіша даху увінчана чашоподібним куполом і шпилем. Альтанка є домінантою скверу, до неї веде широка алея, яка ділить його на дві частини. В одній – пам’ятник Н.Г. Харитоненку, а в іншій раніше знаходилась гірка, з дикого каменю зі скульптурою оленя. Навколо пам’ятника встановлені чавунні стовпці з важкими ланцюгами, на стовпцях герб міста.
Архітектурний стиль та методи забудови периметру площі повторювали забудову вулиць, що прилягали до неї. І тільки два будинки – земська управа і банк (зараз це краєзнавчий музей та художній музей) займали на площі домінуючі позиції та виділялись архітектурним рішенням.
У цьому ж сквері привертає увагу невелика, але виразна скульптурна група «Партизанський рейд», подарована місту скульптором М.Лисенко. Південну частину площі прикрасив комплекс «Театральний», в північній частині її центральний будинок побуту. Ошатні і оновлені відреставровані будинки, що прикрашали Покровську площу і побудовані ще в кінці ХІХ ст., або на початку XX ст.
Центральна площа міста – площа Незалежності. Цей район міста зберіг своє центральне значення з часів возведення тут на підвищеному плато фортеці (1656-58 рр.). Місце було дуже зручним для оборони. З півдня, де не було природного захисту, були проведені фортифікаційні роботи – Псел і Стрілка з’єднані глибоким ровом (Перекопом), а з півночі та сходу захищали ріки Сумка і Псел. Кордони колишньої фортеці сьогодні можна визначити по характерному рельєфу, на сході – це откоси, що спадають до вулиці Героїв Сталінграду, на заході, на Кооперативній вулиці, зберігся характерний откос захисного валу, по верху якого проходить коротенька і вузенька вуличка під виразною назвою Козацький Вал.
З перших будівель до наших днів збереглися дві – Воскресенська Церква і цокольний поверх одного з надбудованих пізніше будинків.
Миколаївська (ніші Незалежності) площа – одна з найстаріших в Сумах. Після революції вона стала називатись Петровською на честь перебування в місті в кінці 1708-поч.1709 року Петра І.
На розі Соборної вулиці, займаючи три сторони кварталу, в 1955 році за проектом архітектора В.Клочка в стилі так званого “радянського класицизму” був споруджений один з найбільших на гой час житлових будинків.
У північно-західній частіші площі в 1956 році по типовому проекту звели будівлю кінотеатру.
У 1970 році на честь Ленінського ювілею на місці Петровського майдану була закладена площа ім. Леніна, що стала адміністративним центром міста. Всі дореволюційні і довоєнні будівлі Миколаївської площі і вулиці, що йшли від неї в північно- східному напрямку, були знесені, і на їх місці за проектом харківського архітектора І. Вірченка побудовані споруди обласної і міської адміністрації (1979) і висотного готелю “Суми” (1981). У 1991 році майдан було перейменовано на честь здобуття Україною незалежності.
Миколаївська церква, ім’я якої носила площа до революції, була зруйнована в 30-ті роки.
У 1767 році в Сумах було 68 вулиць, провулків, у 1837р.-109 вулиць і провулків, 4 площі, 1904р.- було 9 площ, 122 – вулиці і провулки.
Про що ж розповідають нам назви вулиць, яка їх історія?
ПЕРЕКОПСЬКА вулиця міста. Назва нагадує і про давнє минуле. Колись це була частина укріплень – Перекоп. Він простягався від річки Псел до річки Стрілки. Наші предки вирішили особливо небезпечний південний напрямок перегородити великим заповненим водою ровом. Для цього вирили Перекоп, який з’єднав русла двох річок. Рештки цієї грандіозної споруди ми бачимо і досі, колі з вулиці Кірова (колишня Лебединська) спускаємося до парку культури. Височенні і круті схили обабіч спуска свідчать про великий обсяг земляних робіт.
Поряд з вулицею Перекопською розташована ШИШКАРІВСЬКА. Назва її походить від слова “шишка”, бо саме з того берега Перекопу до нашого міста підходів великий масив соснового і ялинового лісу. Через перекидний міст, який уночі підіймався, наші предки перевозили просмолені обаполи, з яких будували житла, стіни фортеці, церкви тощо. А шишки використовували як паливо. Цей район міста так і звали Шишкарівка.
У районі нинішньої КООПЕРАТИВНОЇ вулиці наші предки спорудили високий вал з кількома вежами бійницями, тайниками, бойовою технікою. Рештки цього валу помітні і зараз. Це вкриті зеленню пагорби, на яких розташувались житлові будинки, бібліотека ім. Т. Шевченка. Зберігся характерний скіс захисного валу, по верху якого проходить коротка вуличка з виразною назвою Козацький вал.
Площина стін декорована елементами безордерної архітектури: вертикальними вступам-лапатками профільованими наличниками дугоподібних віконних пройомів. горизонтальними тягами – карнизами.
На розі вулиць Петропавлівської і Першотравневої знаходиться архітектурний ансамбль з двох будівель, що доповнюють одна одну. Це колишній маєток, автор невідомий (XIX ст.). Кілька деталей та витонченість роботи говорять про талант архітектора і добрий смак виконавців.
Ще один, незвичайний за архітектурним рішенням будинок. – той, в якому зараз знаходиться медична бібліотека. Двоповерховий будинок на високому цоколі несе відбиток модерна. Це одна з найбільш цікавих споруд міста початку XX ст.
15 невеличкому сквері на перехресті вулиць Петролавлівської і Богдана Хмельницького установлений пам’ятник герою громадянської війни, командарму І.Федько. Пам’ятник у вигляді бронзового бюсту установлений на постаменті чіткої прямокутної форми.
Піднімаючись вгору, вулиця Петропавлівська перетинається з вулицею Малиновського і переходить в чотирирядну липову алею, що протяглась на 300 метрів. Гут і закінчується центральна магістраль міста. Поруч липової алеї – багатоповерхові житлові будинки, учбові корпуси і гуртожиток будівельного коледжу, споруда телецентру.
Рідний край вивчай та знай 