Павло Іванович Харитоненко

harytonenko-pavlo-ivanovych (1)

Павло Іванович Харитоненко

За заповітом батька збудував дитячу лікарню Святої Зінаїди.

На кошти Харитоненка був побудований в Сумах і дивовижний за красою Троїцький собор, в проектуванні якого брав участь знаменитий московський архітектор А.В.Щусев. Неподалік від Троїцького собору Харитоненко-молодший побудува дитячий притулок, який став училищем-пансіоном для дівчаток з багатодітних сімей та сиріт. Багато з них стали вчителями.

Саме він, виконуючи посмертну волю свого батька Івана Харитоненка, втілив його ідею в життя – заснував Сумський кадетський корпус. Для відкриття в Сумах кадетського корпусу Харитоненко заповів свою дачу і капітал в 500 тис. руб.

Одночасно з виробництвом цукру Павло Іванович Харитоненко відкриває нову для себе сферу діяльності – стає директором управління БєлгородськоСумської залізниці. Діяльність його на цьому терені була настільки популярною, що одну зі станцій назвали ім’ям Харитоненко.

Цікавий факт: ще в ті далекі роки стрімкого розвитку міста посприяла реклама. Для залучення нових заповзятливих і талановитих молодих людей в місто Павло Харитоненко прийняв рішення – створити серію листівок з видами міста.

Для цього з Москви були запрошені знамениті фотохудожники того часу – Грам і Макашев. Так з’явилася ціла серія листівок-путівників по місту, що налічувала більше 300 видів.

Мало яке місто могло похвалитися такою кількістю листівок, завдяки їм, сьогодні ми маємо прекрасну можливість побачити своєрідність і красу архітектурних забудов, відчути дух минулої епохи і оцінити культурну спадщину міста.

 

Іван Герасимович Харитоненко

Корені династії Харитоненків віднаходяться у 18 ст. в особі Омеляна Харитоненка. Жила його родина в с. Нижня Сироватка й займалася чумацьким промислом. Вони їздили в Крим по сіль, а інколи – на Кавказ та Дон. У них був син Герасим. За кмітливість, порядність та любов до праці він був обраний головою. З нехитрим крамом їздив, долаючи сотні верст, аж на Кавказ, де завжди чатувала небезпека. Щось там продавав, щось купував. До справи привчав і сина Івана, а можливо, й брав його з собою у далекі мандри. Отак і проходило життя, в буденних клопотах.

І не знав, не здогадувався селянин Герасим, може тільки у мріях бачив, що його нащадки – син і онук – започнуть «королівство». А саме так і сталося. Перший крок до «корони» зробив син – Іван Герасимович.

Ivan_Gerasimovich_Haritonenko

Іван Герасимович Харитоненко

Молодого, але дуже досвідченого купця, І.Г. Харитоненка зацікавила торгівля цукром, у вигідності якої він швидко переконався. Він стає власником 7 цукрових заводів та засновує фірму «Торговий дім І.Г. Харитоненка з сином».

Продукція заводів Івана Харитоненка відрізнялася високою якістю і заслужено отримувала високе визнання не тільки у російських, а й у зарубіжних споживачів.

Видно, з генами передалася Івану Харитоненко пам’ять про гірку нужду. Сам він, незважаючи на мільйонні прибутки, жив вкрай скромно, смаки мав найпростіші. У той же час щедро виділяв кошти на благодійні цілі. На своїх заводах відкривав школи та лікарні для робітників та їх дітей.

Іван Герасимович на свої гроші побудував реальне училище.

На Троїцькій вулиці Іван Харитоненко побудував Олександрівську хлопчачу гімназію з пансіоном.

Завдяки своїм природнім здібностям, допитливості, читанню літератури та спілкуванню з освіченими людьми, І.Г. Харитоненко дивував багатьох своїх співрозмовників глибиною обізнаності в різних галузях знань. У 56-літньому віці він почав вивчати французьку мову і через деякий час вільно читав та розмовляв нею.

Сучасного вигляду Спасо-Преображенський собор досяг після капітальної реконструкції, проведеної у 1882-1892 на кошти Івана Харитоненка. Тоді ж зроблена прибудова з північної сторони і побудована дзвіниця.