Пам’ятник Тарасу Шевченку

884

Пам’ятник Тарасу Шевченку встановлений на вулиці Соборна, автор пам’ятника скульптор Я.Д. Красножон, архітектор  Н. Махонько (кінець 50-х років).

Перший пам’ятник Т.Г.Шевченку встановили в сквері в кінці 20-х років (скульптор Іван Кавалерідзе). Поет був зображений сидячим. Скульптура складалася із геометричних форм, обмежених прямими площинами, також оброблений “кубами”.

Тільки голова скульптури зберегла реалістичну форму і портретну схожість. Пам’ятник був виконаний в бетоні і не зберігся.

Новий пам’ятник являє собою ступінчастий чотирьохметровий постамент з граніту, на якому встановлена бронзова скульптура Т.Г.Шевченка. Поет зображений в повний зріст, в накинутому на плечі пальто, з непокритою головою. Скульптура передає не тільки внутрішню схожість, але і душевний стан великого народного поета.

Фігура Т.Шевченка заглиблена у роздуми, охоплена думою, ніби прагне осмислити глибинне, широке, значне. Розкриттю саме цієї замисленості Шевченка підпорядковані уповільнений крок, стриманість руху, зовні спокійна поза. Вміло знайдені художні деталі пам’ятника – твердість постави поета, що передає міць зв’язку Кобзаря з рідною землею, книга в руках, як вираження того, що головною справою поета було його слово.

Вольове обличчя й проникливі допитливі очі, здається, викликають на щиру й відверту розмову.

Дитячий парк «Казка»

Skazka

Дитячий парк «Казка» був відкритий у 1985 році на честь 40-річчя Перемоги. Він знаходиться в центрі міста між річками Псел та Сумкою вздовж проспекту ім. Т.Г. Шевченка.

Будівництво парку було генеральною задумкою Михайла Лушпи. Відкриття парку було справжнім святом. Мешканці міста отримали свою власну міську «Казку» – із старовинними фортецями, дерев’яними підвісними мостами, прозорими озерами, казковими персонажами, втіленими в скульптури. Тут побудовано багато дитячих драбинок, майданчиків, навіть проріз, пройшовши який, можна потрапити на дах замку. Навколо замків стоять гармати і містки. Парк облаштований гойдалками різних конструкцій, фонтанами, клумбами з розкішними квітами та хитромудрими атракціонами – «Орбітою», «Веселими гірками», «Сонечком», «Юнгою», «Дзвіночком».

Працює в парку й «майданчик розваг для малюків» з батутами, електромобілями та водяними атракціонами. На алеях парку розмістилися герої улюблених казок: Іван-царевич зі своєю Царівною-жабою, Курка-Ряба з яйцем, Доктор Айболит, оточений звірами. солодкоголосий гусляр Садко, веселий Ємеля на печі, зовсім не страшна баба Яга, Мауглі з чорною пантерою Багірою. На вході відвідувачів зустрічає величезна механічна модель Кота в чоботях, яка раніше розкланювалася гостям. У центрі парку височить фонтан. Також у парку є спортивний комплекс і великий трав’яний стадіон, де проходять тренування та ігри хокейного клубу “Сумчанка”.

Останнім часом відкрилися нові атракціони: «Автодром» та «Джамп».

Кожен, хто потрапить в парк, має можливість відчути себе справжнім альпіністом, скалолазом, шукачем пригод у диких джунглях, ну або просто дуже спритною людиною.

Мотузковий парк «Халабуда» дає можливість отримати море емоцій і позитивно провести час у колі сім’ї та друзів. Знаходиться недалеко від атракціону Орбіта.

Дмитро Білоус

Risunok211

24 квітня 2015 року виповнилося 95 років від дня народження визначного українського поета, лауреата національної премії ім. Т.Г. Шевченка, літературних премій ім. Л.Українки, О. Пчілки та М.Рильського, нашого земляка Дмитра Григоровича Білоуса.

Народився Д. Білоус у селі Курмани на Сумщині. Він був десятою дитиною, а всіх їх у батька було одинадцятеро. Мати Дмитра була жінкою великої доброти, лагідної вдачі. Вона ніколи не підвищувала на дітей голос. А коли посилала когось із хлопців до колодязя, просила: «Принеси, спасибі тобі, синку, відерце води». І оце «спасибі тобі» за ще не виконану роботу чудодійно впливало на дітей: не було такого випадку, щоб хтось не послухався. Батько – сільський мудрець, книжник, порадник і заступник односельців, які обрали його народним суддею. У сім’ї шанували слово, книжки в домі оточували Дмитрика з раннього дитинства.

Хлопчиком приїхав Дмитрик до Харкова, де він працював і вчився в дитячій трудовій комуні. Тут народився перший його вірш «Весняні акорди». Він вступає на давно омріяний філологічний факультет Харківського університету. Його однокурсниками були Олесь Гончар та Григорій Тютюнник. Війна перервала навчання, і Дмитро йде в складі студентського батальйону на фронт. У перших оборонних боях на Київщині у серпні 1941 року був тяжко поранений. Минуло більше року лікування в госпіталях, і молодий боєць знову стає до лав армії у 1943 р. тепер уже в складі української редакції радіомовлення для партизанів України .

Незабаром, 1948 року, відбувся його літературний дебют як поета – вийшла в світ збірка гумористичних та сатиричних віршів «Осколочним».

Ще одна дуже яскрава грань таланту Дмитра Білоуса — перекладацтво.

У його творах, де немає надокучливих настанов, кожен неодмінно знаходить щось нове й цінне для себе. А переконатися в цьому можна прочитавши книжки «Пташині голоси», «Упертий Гриць», «Про чотириногих, рогатих і безрогих», «Лікарня в зоопарку», «Турботливі друзі», «Сад на Лисій горі», «Веселий Кут», «Гриць Гачок».

В історії малої батьківщини, як сонце в краплині роси, відбивається історія великої батьківщини. Книжка Дмитра Білоуса «Ромен хіба не родич Рима?» – про рідний край, корінь роду, красу назв міст і сіл, їхню праглибину. В поетичній формі цікаво, а то і дотепно, автор розкриває нам назви сел, річок, на яких вони стоять, вулиць і кутків, урочищ.

Секрет популярності творів Д. Білоуса дуже простий, він – у дивовижній винахідливості, вигадливості й майстерності автора, у його вмінні говорити з читачем про серйозні речі невимушено й дохідливо.

13 жовтня 2004 року на 85 році життя полинув сивим журавлем понад своєю рідною Сулою у вічність знаний, шанований, неперевершений Дмитро Білоус.

Пам’ятник цукру-рафінаду

557

Одним з найбільш незвичайних пам’яток міста Суми є пам’ятник цукру-рафінаду, розташований на Покровській площі навпроти пам’ятника І.Харитоненка. Пам’ятник цукру-рафінаду був відкритий до 355-річної річниці Сум в пам’ять про колишню цукрову славу міста: за період 1860-1886 рр. Виробництво цукру зросло в двадцять разів, а Сумський рафінадний завод на той час був одним з найбільших в країні. У ті часи цукор почали пресувати в невеликі кубики.

Для тих, хто бажає сфотографуватися з пам’яткою, на величезний рафінадний куб з відсутніми шматочками цукру можна піднятися по кам’яних кубикам.

Привокзальна площа

200701262259180.2

За минулі десятиріччя дуже змінилась. На місті старих бу­дівель виросли споруди поштампу, вокзалу, адміністративні будівлі Сумського відділу Південної залізниці, в сквері установлено монумент “Героям Сумщини”, з’явилась нова споруда – готель СМПО ім. Фрунзе, НДІ, завершують ансамбль площі будівлі адміністративного корпусу “Насосенергомашу”. Привокзальна площа сформувалась в 70-ті роки і забудована будівлями простих індустріальних форм.

“Банний яр”

554

Ботанічний заказник загальнодержавного значення “Банний яр” площею 236 га знаходиться у Сумському районі. Він розташований на відгалуженнях Середньоросійської височини, тому рельєф місцевості у ньому хвилястий – з численними балками системи р. Псел. До складу заказника увійшли квартали 26, 42, 43, 52 Могрицького лісництва. Заказник є частиною одного з найбільших в лісостеповій зоні України, масиву широко-листяного лісу площею близько 12 тис га. Цей лісовий масив привертав до себе велику увагу, як місце зростання рідкісних, реліктових для Лівобережжя України видів. У 1944 р. академік Є. Лавренко описав ліси цього урочища як нагірну діброву з переважанням в ярусі дуба та ясеня. Спостереження за цією заповідною територією багато років підряд здійснюють студенти та аспіранти кафедри ботаніки Сумського державного аграрного університету.

Заказник “Банний яр” – один із найважливіших в Україні об’єктів охорони східноєвропейських липово-кленово-дубових лісів, занесених до Зеленої книги України. Заказник із прилеглими до нього лісами є перспективним для створення тут природного заповідника або національного природного парку.

Театральна площа

2222_137353033857

Створена на місці жилого кварталу. З півночі обмежена Покровською площею, з заходу – вул. Кондрат’єва (Кірова), з півдня – Першотравневою, зі сходу – короткою вулицею Гагаріна.

Квартал був зайнятий по периметру переважно одноповерховими житловими будинками. Із старої забудови залишилось три цікавих споруди. Це колишній банк (зараз тут художній музей), будинок на протилежному розі вул. Кондрат’єва, де зараз розміщений краєзнавчий музей, і останній будинок, де розміщено управління архітектури . Нова площа зв’язала історичний центр з парком культури га відпочинку над Пслом. Архітектура її вражає великим масштабом. Південну частину площі, що прилягає до вулиці Першотравневої, займає масивна будова театру, перед яким з боку Червоної площі створено сквер з газонами, квітниками, декоративними деревами. Тут домінує система фонтанів з затишними куточками відпочинку. З західного боку площі будинки, звернені фасадами на Псел. Вони огортають площу і разом з театром створюють закінчений ансамбль. Зі сходу площа відкрита на міський парк ім. М. Кожедуба.

Середньосеймський ландшафтний заказник

444

Середньосеймський ландшафтний заказник загальнодержавного значення знаходиться в Путивльському, Білопільському, Буринському районах Сумської області. Він розміщений в спільній долині річок Сейм та Вир і має площу 2020,8 га. В заплаві багато озер і заток. Заплавний листяний ліс в основному середньовіковий (50-60 років). Прикрашають такий ліс красені-дуби висотою до 18 м з розлогою густою кроною. Вони утворюють перший ярус. Поруч із дубами зростають високі ясені з розрідженими світлими кронами. Інколи можна зустріти осику. У нижньому ярусі деревостану добре себе почувають в’яз гладкий, липа серцелиста та клен польовий. Крони дерев змикаються, утворюючи густий та темний ліс. В цілому можна зустріти високі кущі ліщини звичайної – вірного супутника дуба, часто трапляється свидина кров’яна. На узліссях зростає клен татарський.

Привертає увагу характерна рослина – вороняче око з чотирма листочками і блискучою чорною ягідкою.

Значний інтерес являє собою знаходження в заплавному лісі неподалік від русла Сейму великих ділянок реліктового виду страусового пера звичайного. Окремі екземпляри цієї рослини у заказнику досягає півтора метра заввишки.

“Озеро Шелехівське”

553

Гідрологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення “Озеро Шелехівське” в Лебединському районі – це мальовниче лісове озеро. Озеро найстаріше в області, виникло ще в льодовиковий період. Тут близько десятка видів рослин і 7 видів тварин, занесених до Червоної книги. Озеро ввійшло в історію краю. Саме тут в середині XVII століття з’явилися козаки-переселенці з Правобережжя на чолі із сотником Селехівським (від нього і виводять назву озера), аби заснуватимісто-фортецю Межиріч, яка потім стане і одним із центрів українського гончарства. Довкола – красиві краєвиди, чудова природа.

Пам’ятний знак студентському спротиву

335_1_2

Пам’ятний знак студентам, що літом 2004 року, об’єднавшись, виступили на захист своїх інтересів проти створення в місті Суми Національного університету та довели своїм власним прикладом, що студенти – сила, яка здатна захистити себе. Автор скульптури зробив свій творчий вибір і відтворив те, що відбувалося у нього на очах.

Пам’ятний знак представляє собою постаті трьох юнок, які уособлюють три сумські університети. Зв’язані руки, скорботні, але сповнені високих прагнень обличчя. Динаміка пам’ятного знаку вражаюча – складається враження, що дівчата підводяться з колін, підіймають обличчя угору, до неба. Символічний рух трьох юнок наштовхує на думку, що кайдани будуть розірвані, і у відстоюванні своїх інтересів студенти одержать перемогу (що є історично підтвердженим).