Пам’ятник Іванові Харитоненку

883

В Україні багато пам’ятників подиву гідної долі. Та навіть серед них історія цього – унікальна. Вона складається з восьми років боротьби за встановлення, близько двадцяти років буття, відтак сімдесяти років забуття і врешті, вже в наш час, кількох років борінь за відродження. Йдеться про пам’ятник почесному громадянинові Сум Іванові Харитоненку.

Боротьба за встановлення пам’ятника була довга і складна. В 1991 році доведено, що автор пам’ятника – один з найвизначніших російських скульпторів Олександр Опєкушин, творець пам’ятників Пушкіну в Москві та Петербурзі, Лермонтову – в П’ятигорську, співтворець монумента “Тисячоліття Росії” в Новгороді.

Уже 2 грудня 1891 року під час похорону Івана Харитоненка зродилася думка встановити небіжчикові пам’ятник, і тоді ж було зібрано на це близько 15 тисяч карбованців.

П’ять років знадобилось для того, щоб креслення, схеми, ескізи О.Опєкушина дістали втілення в граніті та бронзі. Крім автора, до створення монумента доклав рук французький скульптор Аристид Круазі, знаний сумчанам як автор мармурових надгробків на центральному кладовищі, а парижанам – як автор скульптур у Луврі та садах Пале-Рояля. Фігуру І.Харитоненка було вилито з бронзи в Парижі під його наглядом.

Місто все-таки домоглося свого – пам’ятник установили не на тихій Троїцькій вулиці, а на велелюдному Покровській площі. Іван Харитоненко заслужив право стояти в самому осередді Сум, там, де сходяться всі вулиці, де вирує життя.

Пам’ятник було відкрито 1 жовтня 1899 року. У Спасо-Преображенському соборівисокопреосвященний Амвросій відслужив божественну літургію і панахиду. Потім відбувся хресний хід до пам’ятника. Люди йшли цілими родинами, всю величезну площу заповнив народ. І знову був молебень з водоосвяченням і окропленням пам’ятника, і були промови, і сльози, і покладення вінків.

Перед сумчанами І.Харитоненко постав з непокритою головою. Скульптор домігся не просто портретної подібності. У постаті вгадувалася людина великого розуму, енергійної вдачі. Всі частини пам’ятника гармонували між собою. Згодом насадження дерев і декоративний ланцюг на чавунних стовпчиках з давнім гербом міста, високі чавунні світильники доповнили прекрасний ансамбль.

Так він і стояв, немов охороняючи місто, беручи участь у зібраннях, що відбувалися тут. Неначе й не скінчився земний вік Івана Харитоненка, бо його в доброчинній діяльності наслідував син. Це бувпам’ятник усім господарям життя в кращому значенні цих слів, пам’ятник мудрості й силі, шляхетності й доброзичливості народу, здатного дарувати світові людей, серця яких не черствіють у багатстві, а лишаються живими й милосердними.

1920 року пам’ятник скинули з постаменту й знищили. У 20-ті роки на позосталому постаменті хотіли встановити скульптуру Т.Шевченка, потім на довгі роки на ньому запанував Ленін. Із встановленням у Сумах нового пам’ятника Леніну постамент знов спорожнів. Понад десять років височів у середмісті порожній п’єдестал.

Аж ось рівно через сто років після того, як Сумська міська дума прийняла рішення встановити пам’ятник І. Харитоненкові, у 1991 році Сумська міськрада ухвалила відновити його. Місцевий скульптор Анатолій Івченко відтворив постать І. Харитоненка. Та минуло ще кілька років, перш ніж вона повернулася на п’єдестал.

Відновлений пам’ятник урочисто відкрито 23 червня 1996 року, в день міста.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s